21 липня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд виніс постанову, яка може стати знаковою для всієї практики спорів щодо мобілізації. Суд задовольнив апеляційну скаргу військовозобов’язаного, скасував ухвалу Київського окружного адміністративного суду та застосував заходи забезпечення позову, фактично заборонивши його мобілізацію до остаточного вирішення справи.
Суть спору полягала у відмові територіального центру комплектування продовжити строк відстрочки від призову. Позивач доводив: якщо він буде мобілізований, то втрата статусу військовозобов’язаного стане незворотною обставиною, яка унеможливить виконання майбутнього позитивного рішення суду. Адже закон не передбачає надання відстрочки вже діючим військовослужбовцям.
Суд першої інстанції відмовив у забезпеченні позову, однак апеляційна інстанція підійшла до справи інакше. Колегія суддів наголосила: забезпечення позову — це тимчасовий захід, спрямований на запобігання порушенню прав особи до остаточного вирішення спору.
Апеляційний суд підкреслив, що процедура призову під час мобілізації є незворотною. Після зміни статусу військовозобов’язаного на військовослужбовця повернути його у попереднє правове становище практично неможливо. Тому застосування заходів забезпечення — єдиний ефективний спосіб гарантувати реальне виконання рішення суду.
Цікаво, що суд послався на практику Верховного Суду (постанова від 05.02.2025 у справі №160/2592/23), де було прямо зазначено: мобілізаційна процедура не може бути «відмотана назад», навіть якщо пізніше визнана протиправною.
Таким чином, апеляційний суд заборонив ТЦК здійснювати щодо позивача будь-які дії, пов’язані з мобілізацією, окрім перевірки підстав для відстрочки, до набрання законної сили рішенням у справі.
Ця постанова демонструє ключовий підхід: суди дедалі частіше визнають, що в умовах воєнного стану захист прав людини має залишатися ефективним. Інакше сам інститут відстрочки втрачає сенс, якщо особа може бути мобілізована до моменту судового захисту.
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/43862/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними бездіяльності, дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не продовження з 12.07.2024 строку дії наданої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 );
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно продовжити строк дії наданої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) з оформленням продовження строку її дії, починаючи з 12.08.2024;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період за номером НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 );
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видати Довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), з підстави положення п.5 ч.1 статі 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII »;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 замінити військово-обліковий документ НОМЕР_3 року військовозобов`язаному запасу ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), шляхом створення та видачі у паперовій формі з зазначенням підстави про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно п.п.14 та 18 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів та вимоги п.10 додатку №1 цього Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559;
- визнати протиправною дію ІНФОРМАЦІЯ_1 з направлення військовозобов`язаного, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), 11.07.2024 на медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 в КНП «Славутицька міська лікарня», при незавершеному строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період;
- скасувати індивідуальний акт «Направлення від 11.07.2024 військовозобов`язаного запасу ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) на медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 в КНП «Славутицька міська лікарня»;
- визнати нечинною «Картку №1807 від 12.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 для обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного запасу ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) для визначення ступеня його придатності до військової служби в КНП «Славутицька міська лікарня»;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 утриматися від вчинення дій по організації обстеження та медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 для визначення придатності до військової служби військовозобов`язаного, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), впродовж строку дії (продовження) відстрочки військовозобов`язаного від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та впродовж строку розгляду його заяв на продовження строку дії відстрочки від мобілізації в особливий період.
Разом із тим, 16.08.2024 ОСОБА_1 через підсистему "Електронний Суд" було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняти дії, пов`язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішення суду, крім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що за відсутності продовження строку дії відстрочки (надання відстрочки) відповідач має право призвати позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період, після чого позивач набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду за позовною заявою, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, бо законодавством України цього не передбачено, зокрема і Законом № 3543-XII.
На думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння відповідачем шкоди позивачу як перепони реалізації права позивача права на відстрочку за обставини призову на військову службу з врученням мобілізаційних розпоряджень із вказуванням визнання придатності до несення військової служби та наказу відповідача відправки до військової частини, оскільки такий наказ про призов видається в день відправки військової команди до військових частин.
Вказує, що навіть після перевірки документів позивача, за відсутності відомостей в них про своєчасну реалізацію права на відстрочку чи ухвали суду про забезпечення позову, на будь-якому блок-посту України, можливий призов позивача на військову службу не за місцем його перебування на військовому обліку, що є очевидною перешкодою у реалізації права позивача на відстрочку, за відсутності ухвалення заходу забезпечення позову судом.
Також позивач вважає, що існує об`єктивна обставина перепони в судовому порядку швидко захистити право на відстрочку, оскаржити такий наказ. А подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень (можливого в один день наказу відповідача на призов позивача), якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження за очевидної наявності вищезазначених негативних і незворотних наслідків для нього унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану увалу та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є, зокрема, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не продовження з 12.07.2024 строку дії наданої позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
В заяві про забезпечення позову позивач просив заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняти дії, пов`язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішення суду, крім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги характер спірних правовідносин, зміст заяви позивача про забезпечення позову та предмет позову, колегія суддів дійшла висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Станом на момент звернення із позовом та з цією заявою, існують підстави стверджувати, що відповідачем здійснюються заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, відтак йдеться про зміну його статусу з "військовозобов`язаного" на "військовослужбовця".
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23, згідно з якими процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулась, а визнання процедури протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Необхідно звернути увагу, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України. Водночас, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв`язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде зведено нанівець.
Застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення у справі.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року було частково задоволено адміністративний позов, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 та не прийняття рішення в порядку та спосіб, встановлений у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 замінити військово-обліковий документ НОМЕР_3 військовозобов`язаному запасу ОСОБА_1 шляхом створення та видачі у паперовій формі з зазначенням підстави про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно підпунктів 14 та 18 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів та вимоги пункту 10 додатку №1 цього Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з направлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 11.07.2024 на медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 в КНП «Славутицька міська лікарня», при незавершеному строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом фактичних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що для належного захисту прав позивача, позов має бути забезпечено шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняти дії, пов`язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), окрім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №320/43862/24.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), вчиняти дії, пов`язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ), окрім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №320/43862/24.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк